Якби хтось намагався створити рецепт від фрустрації, то останні кілька місяців були б виграшною комбінацією. Фрустрація – одна з основних емоцій ссавців, яка виникає, коли щось йде не так, як ми хочемо.

   Неможливість пересуватися світом так, як ми звикли? Це фруструє! Необхідність робити шкільні завдання цілий день вдома? Це фруструє! Неможливість бачитися з бабусями, дідусями, вчителями чи двоюрідними братами і сестрами? Це фруструє! Необхідність контролювати шкільні завдання цілий день вдома, намагаючись одночасно працювати та/або робити купу інших справ, які потрібно зробити? Також фруструє!

   Одна з фундаментальних істин про емоції полягає в тому, що вони прагнуть вираження. Якщо ми розуміємо цю істину, ми можемо створити час і простір для вираження. Якщо ми цього не зробимо, наші емоції все одно прагнутимуть вираження і будуть просочуватися (або вибухатимуть) з  нас без нашої згоди. У випадку з емоцією фрустрації ми всі знаємо, як може виглядати цей вибух: гострі слова, істерики (дитячі та дорослі версії), сарказм, удари (або імпульси ударити), грюкання дверима, самоушкодження і так далі.

   У наш час, коли обставин, що фруструють, безліч, ми, як батьки, повинні бути мудрими і подбати про те, щоб регулярно виділяти час для виходу емоцій (як наших, так і наших дітей)  способами, які в цілому є для нас прийнятними; щоб знайти час і місце для того, що доктор Гордон Ньюфелд називає «емоційними ігровими майданчиками». 

Емоційні майданчики – це види діяльності або практики, які забезпечують неквапливий час і простір для того, щоб емоції рухались. Вони, по суті, є емоційними «вбиральнями»: спеціально відведеними місцями, де можуть відбуватися виплески емоцій, які іноді бувають неприємними і непривабливими. Порівняння з вбиральнею особливо влучне, тому що всі ми знаємо, який безлад чекає на нас, коли ми не робимо регулярних походів до вбиральні…   Коли ми думаємо про вираження фрустрації, то виділяємо три широкі категорії активностей, в яких вона може «програватися назовні»: деструктивна активність, конструктивна активність і активність, що викликає меланхолію.

   Напевно, всім нам очевидно, як деструктивна гра «випускає» фрустрацію. Фрустрація може накопичуватися в наших дітях (або в нас самих), подібно вулкану, готового до виверження; деструктивні види діяльності забезпечують місця для безпечного виходу вибухової енергії.

    Ось деякі приклади видів діяльності для вивільнення фрустрації:

• Зробіть на кухні скриньку «Це відстій» (на кшталт старомодної скриньки для скарг), куди члени сім’ї можуть вкидати папірці, наповнені фрустрацією, щоразу, коли вона має вийти назовні (якщо слово «відстій» не входить до вашої лексики, пам’ятайте, що часто чим гостріша гра, тим більше вона спрямована на те, щоб безпечно виплеснути свою фрустрацію).
• Биття боксерської груші.
• Биття скляних пляшок, загорнутих у рушник.
• Рубання дров.
• Малювання малюнку когось або чогось і розірвання  його.
• Створення “shit book”, книги для лайки, (щоденника для лайки, лайливих слів та інших неприйнятних речей).

   Конструктивна гра також може бути чудовим способом подолання фрустрації. Це має сенс, якщо ми пам’ятаємо, що фрустрація виникає, коли все йде не так, як ми хочемо. Фрустрація виникає через бажання змін, тому можливість зробити так, щоб щось йшло саме так, як ми хочемо, є чудовим вивільненням від фрустрації, яка накопичується навколо всіх речей, які ми не можемо змінити.

Ось кілька прикладів конструктивної діяльності:

• Виготовлення чогось, будь то обробка дерева, кераміки, випічки або кулінарія.
• Вирощування  та догляд за городом.
• Впорядкування шухляди, письмового столу або книжкової полиці.

   Нарешті, і це, можливо, трохи дивно, але діяльність, яка викликає трохи смутку, також допомагає фрустрації рухатися далі. Один з найкращих способів вивільнення фрустрації – це перетворення її на смуток. Простіше кажучи: чи можемо ми розсердитися, щоб перетворитися на смуток? Це остаточна відповідь на всі речі, які ми не можемо змінити: змінитися самим під впливом цих самих речей, пристосуватися до речей, які йдуть не так, як нам хотілося б. Це основа справжньої життєстійкості. Це корінь справжньої життєстійкості, і саме тому діяльність, що викликає меланхолію, так добре допомагає вивільнити накопичену фрустрацію.

Деякі приклади дій, що викликають меланхолію:

• Перегляд сумних фільмів.
• Читання поезії.
• Створення музики або прослуховування музики.
• Ведення рефлексивного щоденника.

     Як ви можете собі уявити, кожен з цих списків можна продовжувати та продовжувати, бо існує стільки ж емоційних майданчиків, скільки існує людей, і те, що працює для когось, може не працювати для іншого. Важливо знайти те, що працює для кожного з ваших дітей, знайти те, що працює для вас. Як каже доктор Ньюфелд всі діти мають свої «схильності». Вони забіяки? Крикуни? Будівельники? Художники? Нам просто потрібно з’ясувати, що це за схильність.

    У цей час, коли багато чого йде не так, як нам хотілося б, – час численних щоденних фрустрацій, – неодмінною частиною нашого нещодавно винайденого розкладу має стати час для гри кожного члена сім’ї. Нам усім потрібні місця, принаймні кілька разів на тиждень, куди можна виплеснути свою фрустрацію. Ми часто так боїмося, що якщо ми дамо фрустрації дюйм, то вона просунеться на милю. Насправді все якраз навпаки. Якщо ми дамо нашій фрустрації трохи простору, вона з набагато меншою ймовірністю вирветься назовні тоді, коли ми цього найменше очікуємо.